Серваж

При нем возникло много новых мануфактур, а также был создан торговый флот Франции, который, однако, уступал английскому и голландскому. Не цілком прийнятним виявляється також ствердження про цілковите обмеження судових прав сервів. Дослідниками Безсмертним та Граціанським ставилися під сумнів традиційні уявлення про відносини між селянами та їх феодалами, проводився ґрунтовний аналіз відомих джерел, пропонувалися нові погляди. Його монографія «Характерні риси французької аграрної історії» — одне з найкращих досліджень з соціально-економічної історії Франції. Чертой была наследственная связь с господином, к-рая выражалась в уплате ему поголовной подати (шеваж), запрете без его разрешения вступать в брак с сервами других вотчинников (формарьяж) и передавать свое имущество наследникам (менморт, см. Шартської церкви — як ті, що належать єпископу, так і ті що належать канонікам, — у всіх справах, суперечках та тяжбах мали повне та невід’ємне право свідчити та виступати на судових зборах проти всіх вільних та невільних, і нікому ніяк не насмілюватися посилатися на їх невільний стан та цим їх свічення порочити». К концу I в. Видатними вченими, що у свої роботах безпосередньо торкалися питання французького селянства були Безсмертний Ю. Тому менморт, як штраф, мав спонукати селян до вирішення майнових питань за допомогою заповіту, щоб уникнути конфліктів. Саме у цьому і проявлялася особиста неволя. Признаками серважа являлись поголовный побор (шеваж), право «мертвой руки» (мэнморт), по которому после смерти серва его имущество отходило к сеньору, требовавшему от наследника уплаты высокой пошлины (произвольной величины) за получение наследства, брачный побор (фор-марьяж), который сервы должны были платить при вступлении в брак со свободными или с людьми других феодалов, произвольная талья (неограниченные повинности). Прекарные сделки, особенно широко использовавшиеся католической церковью, приводили германских общинников к потере земли и личной свободы. Оформление трех крупных сословий не означало исчезновения унаследованного еще от предыдущего периода иерархического строения класса феодалов. Подібний приклад не єдиний. Згадка, що талья зазвичай збиралася як поміч королеві, дає змогу припусти, що вона в цьому маєтку вже давно мала екстраординарний характер, і, можливо, визначалася за участі королівської адміністрації (подія ця, як видно з документу відбувалася недалеко від Парижу). С точки зрения Блока, личная связь сервов с сеньорами не предполагала прикрепления к земле: при условии продолжения уплаты личных повинностей своему господину сервы могли переходить (и фактически переходили) на земли других вотчинников, ибо запрет перехода при слабости центр. Деревне, а их гл. Однак, ототожнення цих двох явищ, що не рідко можна зустріти у спеціальній навчальній літературі, неправомірно, так як французькі серви не були юридично закріпленими за землею і могли жити за межами сеньйорії. Як видно з аналізу джерельного прикладу, ствердження Марка Блока про визначення розміру шеважу на розсуд феодала занадто абсолютизоване, зрозуміло, що варіативність феодальних платежів та їх умов була дуже широкою, а джерельні приклади вимагають прискіпливого аналізу, бо їх зміст дійсний зміст може бути досить різноманітним. Він взагалі вважає шеваж головним критерієм визначення серважу, оскільки подать ця не була фіксована ні письмовим договором, ні усним звичаєм і розмір її залежав цілком від свавілля сеньйора. Варто звернути увагу, що роботи цих дослідників не трималися чисто марксистського курсу чи формаційного підходу, оскільки при вивченні такого складного питання як залежність селян, зокрема сервів, не можна використовувати шаблонні погляди та методи.

READ  Форум хостингов

серваж

Серваж

Получив распространение (как вполне сложившийся институт) в период феодальной раздробленности, С. Консолидация сословного строя означала постепенно прекращение истребительных междоусобных феодальных войн и установление новых механизмов улаживания внутриклассовых конфликтов. Вніс у концепцію часткові правки: вскрив значну роль у формуванні серважу не тільки піздньоантичних інститутів, але і процесу розорення дрібних вільних власників, він детально описав специфічні повинності сервів, показав відмінності у розвитку серважу у різних регіонах Франції. Продолжала существовать крестьянская община, по уже как форма землепользования, а не земельной собственности. По сведениям Цезаря, германцы жили к востоку от Рейна. Сочетаясь с рядом других менее суровых видов феодальной зависимости, С. Здебільшого мова іде про обмін сервів між різними маєтками. Марк Блок помічає, що в церковних та невеликих маєтках приклади шлюбу у сервів поза маєтком зустрічається частіше. Серед повинностей сервів називають лише менморт та формар’яж, не згадуючи про шеваж, і пояснити це просто вузькістю призначення документу не можна — обмеження на займання сервами духовних посад не забули прописати. Производительные силы в эпоху феодализма развивались чрезвычайно медленно, однако за несколько столетий они достигли заметного прогресса. Король предписывал своим управляющим иметь в поместьях ремесленников разных специальностей, выращивать овощи, различные травы, следить за состоянием виноградников, иметь рыбные садки и птицу, «как можно больше хлевов для коров, свиней, овец, коз и козлов». Энгельс с полным основанием находил в дружинах начало «упадка старинной народной свободы»2. Исчезновению его в 15 в. Цим радянська дослідниця доводить свій висновок про правомірність пошуку джерел серважу у античному минулому Франції. Однако уже в XIX в. Для дореволюційних істориків юридичний статус селянина був визначальним для його суспільного положення. Рішення суду стало для єпископа катастрофою. Але, виявляється, що боротьба селян за «комуну» в середньовічній Франції не була дивом. Включал, однако, отдельные его элементы: сервы были в той илииноймере ограничены в правах перехода из сеньории в сеньорию, отчуждения земельных держании, а также в свободе наследования и при выборе брачной партии; судьей серва в большинстве случаев был его же сеньор. Сохранялись «большая десятина» (выплачивавшаяся частью урожая), а также «малая десятина» (выплачивавшаяся продуктами животноводства) в пользу церкви. Се внес в эту концепцию частичные поправки: вскрыл значит. Трактування серважу у французькій історіографії пережило декілька основних етапів. Короля нема — нема і ладу у країні. В працях цих істориків серваж фактично уподібнювався кріпосному стану, що був характерним для країн Східної Європи XVII—XIX ст. За його результатами майже в кожній історичній області Франції, де була власний кутюм були і свої відмінності у юридичному положенні сервів. Уважно їх прочитавши, стає зрозумілим що класичні критерії серважу у маєтку декана на той час були забуті і стали юридичною фікцією.

READ  Топ лучших конструкторов сайтов

Серваж
Цезаря (середина I в. Мёртвой руки право) и свободу брака (Формарьяж), а также произвольную талью. Поэтому мелкое и среднее дворянство энергично поддерживало королевскую власть, видя в ней главную силу, способную держать в узде крестьянские массы. Блок вважав, що особистий зв’язок серва та його сеньйора не обов’язково був пов’язаний з прикріпленням першого до землі другого — за умови виплати усіх повинностей своєму панові серви могли жити і в інших сеньйоріях. Усиление феодальной эксплуатации, а также экономические трудности, связанные со Столетней войной с Англией, вызвали обострение внутриполитической борьбы. Через декілька років вони наважилися написати скаргу королю і той несподівано задовольнив їх прохання — королівська грамота зафіксувала розмір податків, більш того, король заснував дванадцять старійшин, обраних з числа селян, що збирали податки на користь єпископа та були посередниками у суперечках селян з ним. Був проведений аналіз середньовічних французьких кутюм. Члены этого сословия рассматривались как «неблагородные», не имели каких-либо особых личных или имущественных прав. Уцелел лишь в отдельных отсталых районах (см. Вважається однією з найсуворіших норм феодальної зележності. Один приклад заслуговує особливої уваги. Карта середньовічного Французького серважу збіглася з зоною максимальної римської колонізації. Це не вигідно феодалу. Эти земли были розданы мелким и средним дворянам, активно поддерживавшим королевскую власть. Як відомо, інтенсивність ця зменшувалася з півдня на північ Галлії. На рубежі XIX—XX ст. Господин только облагает его, подобно колону, известным количеством хлеба, или мелкого скота, или одежды [в виде оброка]; и лишь в этом выражается его. В большинстве западно-европейских стран (исключая Англию, см. Зафіксована вона у книзі французького медієвіста другої половини XIX поч. Охватывал держателей земельных наделов и был известен в двух формах: лично-наследственной и поземельной. В период развитого феодализма С.

About

View all posts by

One thought on “Серваж

  1. Аренда игровых серверов Rust, HurtWorld, Minecraft, Counter-Strike и других игр по доступной цене.

Comments are closed.